Дата Дня української мови та писемності припадає на православне свято – день вшанування преподобного Нестора-літописця – послідовника творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія. Адже дослідники вважають, що саме з його праці починається писемна українська мова. Колись навіть дітей віддавали до школи саме у цей день, після служби у церкві, де молились та просили у Нестора-літописця аби благословив майбутніх учнів. Це й не дивно, адже преподобний здобув всесвітню славу взявши участь у літописанні Київської Русі і залишивши світу неоціненний скарб – «Повість минулих літ».
Назву «українська мова» вживали, починаючи з XVI ст., на позначення мови українських земель Речі Посполитої, однак до середини XIX ст. основною назвою мови, що тепер зветься українською, було поняття «руська мова». Це почало вносити плутанину від моменту приєднання України до Московії та згодом Російської імперії, оскільки росіяни у XVIII ст. стали позначати свою мову схожим прикметником (рос. «русский языкъ»). Після певного періоду вагань, під час якого мову України намагалися відрізняти від російської за допомогою різних назв, поняття «українська мова», зрештою, поступово перемогло в усіх українських регіонах.
Українська мова належить до слов’янської групи індоєвропейської мовної сім’ї. Число мовців – понад 45 млн, більшість яких живе в Україні. Поширена також у Білорусі, Молдові, Польщі, Росії, Румунії, Словаччині, Казахстані, Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Канаді, США та інших країнах, де мешкають українці. Українська є другою чи третьою слов’янською мовою за кількістю мовців (після російської та, можливо, польської) та входить до третього десятка найпоширеніших мов світу. Українська мова є результатом інтеграції трьох діалектів праслов’янської мови – полянського, деревлянського та сіверянського. З погляду лексики найближчою до української є білоруська мова (84% спільної лексики), потім польська (70% спільної лексики) і словацька (68% спільної лексики).
21 листопада в Україні відзначається День Гідності та Свободи. Цього дня, з інтервалом у дев’ять років, розпочалися дві доленосні для сучасної України події: Помаранчева революція 2004-го та революція Гідності 2013-го.
Під час президентських виборів 2004-го року здійнялися акції протесту.
За попередніми результатами другого туру, оголошеними 21 листопада Центральною виборчою комісією, перемогу в президентських перегонах здобув Віктор Янукович. Масові та брутальні фальсифікації під час голосування та підрахунку голосів збурили українське суспільство. Прихильники опозиційного кандидата – Віктора Ющенка, 22 листопада вийшли на мітинги незгоди. Протестний рух охопив найбільші міста України, а центром став Майдан Незалежності у Києві. Внаслідок цих подій відбувся повторний другий тур президентських виборів за результатами якого переміг Ющенко.
У листопаді 2005 року новообраний Президент заснував свято – День Свободи.
У грудні 2011 року наступний Президент України Віктор Янукович скасував День Свободи і об’єднав його з Днем Соборності.
21 листопада 2013-го року на Майдані Незалежності у Києві розпочалася акція протесту проти рішення Кабінету Міністрів України призупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом. Спочатку зібралося декілька сотень, а вже 24 листопада – понад сто тисяч прихильників євроінтеграції.
Після того як 29 листопада на Євромайдані відбувся мітинг із закликом до відставки уряду та дострокових парламентських виборів, влада застосувала силу. 30 листопада вночі відбувся кривавий розгін майданівців. Стало зрозуміло, що країна рухається до авторитаризму, засадничі принципи якого відчуло на собі українське суспільство: зневага до прав людини, корупція, свавілля правоохоронних органів, репресії проти незгідних. Протести перетворилися з проєвропейських на антиурядові та стали значно масштабнішими.
18-20 лютого – в найтрагічніші дні Революції, сталися сутички в центрі Києва, підпалено Будинок профспілок, снайпери вбили понад 70 євромайданівців, які стали Героями Небесної сотні.
Вночі на 22 лютого тодішній президент Янукович втік з України. Відбулися позачергові президентські вибори, які засвідчили європейський вектор орієнтації. Україна вдруге отримала шанс для цивілізаційного вибору, демократії, очищення від впливу тоталітарного, людиноненависницького комуністичного минулого.
На відміну від подій Помаранчевої революції, відстоювання власної гідності та свободи коштувало Україні багатьох життів патріотів.
13 листопада 2014 року Президент України Петро Порошенко підписав Указ «Про День Гідності та Свободи». Метою запровадження пам’ятної дати є утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, вшанування патріотизму й мужності громадян, які стали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини, національних інтересів держави та її європейського вибору.
День вчителя - це головне свято всіх людей, які працюють у сфері освіти. За Указом президента від 11 вересня 1994 року, цей день відзначають в першу неділю жовтня. у 2020 році цей день випадає на 4 число. Свято є довгоочікуваною подією для всіх вчителів і викладачів.
Не слід плутати це свято з Міжнародним днем вчителя, який відзначається у всіх країнах ООН 5 жовтня.
Вперше у світі присвячене вчителям свято відзначили в Радянському Союзі в 1965 році. З того часу по 1994 рік він святкувався в першу неділю жовтня.
Радянські школярі вітали вчителів у суботу напередодні свята. Вони дарували педагогам квіти, листівки та цукерки.
Класи з нагоди свята прикрашалися саморобними стінгазетами і повітряними кульками. Для вчителів готували пісні, ставили сценки в шкільному театрі.
Пізніше, в незалежній Україні, на підтримку ініціативи працівників освіти указом Президента було встановлено відзначати День вчителя щорічно в першу неділю жовтня.
У 1966 році в Парижі відбулася спеціальна міжурядова конференція про статус вчителів.
Міжнародний День вчителя був встановлений в 1994 році ЮНЕСКО і ООН. Датою свята було обрано 5 жовтня як річниця документа «про становище вчителів» 1966 року. Мета Міжнародного дня - нагадати про необхідність надавати підтримку вчителям, щоб вони могли передавати знання наступним поколінням.
Відтоді День вчителя погодилися відзначати понад 100 країн світу. Деякі країни, як і Україна, встановили іншу дату для свята, але він вважається міжнародним.
Сьогодні, 4 жовтня – у світі відзначають Всесвітній день тварин (World Animal Day) — міжнародний день, спрямований на привернення уваги людства до прав тварин та їх добробуту, так як щодня тварини опиняються на межі зникнення
Ідея Міжнародного дня тварин була вперше проголошена німецьким письменником та зоозахником Генріхом Циммерманом. Він організував вперше громадські зібрання з цієї нагоди 24 березня 1925 року у Берлінському палаці спорту. А вже у 1931 році міжнародний конгрес прихильників руху захисту прав тварин, який проходив у Флоренції (Італія), одноголосно ухвалив пропозицію оголосити 4 жовтня всесвітнім днем тварин. Дата проведення Дня тварин була вибрана на честь дня пам’яті відомого католицького священика Франциска Ассизького, померлого 4-го жовтня 1226-го року, котрий вважається в католицькій культурі покровителем тварин.
Перше товариство захисту тварин з’явилося в Англії в 1824 році. У 1978 році в Парижі, в будівлі ЮНЕСКО, урочисто проголосили Декларацію прав тварин. У 1981 році створено Всесвітнє товариство захисту тварин, у складі якого більше 300 організацій з усього світу. У 1986 році Рада Європи прийняла Конвенцію про захист експериментальних тварин, а в 1987 – про захист домашніх тварин. У багатьох країнах домашні тварини давно вважаються повноправними членами сім’ї.
В Україні День захисту тварин святкується починаючи із 2000 року.
На сьогодні у світі діє цілий ряд міжнародних природоохоронних конвенцій і угод світового, європейського, регіонального та міждержавного рівнів, які є чинними й для України. Серед них: Конвенція про охорону біологічного різноманіття, Конвенція про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовища існування водоплавних птахів (Рамсарська конвенція), Конвенція з охорони дикої фауни, флори та природних місць перебування в Європі (Бернська конвенція), “Про міжнародну торгівлю видами дикої флори і фауни, що знаходяться під загрозою знищення” (CITIES).
В нашій країні відносини у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу регулюються Конституцією України, Законами України „Про тваринний світ”, „Про охорону навколишнього природного середовища”, „Про мисливське господарство та полювання”, „Про захист тварин від жорсткого поводження”, “Про Червону книгу України” та іншими нормативно-правовими актами.
У світі є багато речей, що загрожують нашим „меншим братам”. Щодня природні ресурси використовуються зі зловживанням, водно-болотні угіддя та ліси руйнуються через будівництво нових міст, а місця проживання живих істот перетворюють на асфальтні дороги. Крім того, незаконна торгівля дикою природою та браконьєрство призводять до зникнення цілих популяцій.
Згідно зі статистикою, щогодини з лиця Землі зникають безповоротно три види тварин. Щодня зникає більше 70 видів фауни і флори. За 25 останніх років біологічне різноманіття Землі скоротилося більше ніж на третину.
День тварин – це привід нагадати людям про їхню відповідальність, підвищити свідомість суспільства щодо необхідності захисту тварин.
