80-ті роковин трагедії Бабиного Яру

---

29–30 вересня виповниться 80 років, відколи у Бабиному Яру в Києві були вбиті перші жертви нацистської політики винищення – майже 34 тисячі київських євреїв. У 2021 році, у 80-ті роковини трагедії, ми вшануємо пам’ять десятків тисяч розстріляних.

Маховик смерті забрав упродовж 1941-1943 років життя близько 100 тисяч людей – євреїв, ромів, полонених червоноармійців, пацієнтів психіатричної лікарні, цивільних заручників, українських націоналістів і радянських партизанів, в’язнів Сирецького концтабору.

Бабин Яр залишається однією з найглибших незагоєних ран у свідомості українців, євреїв та ромів, священним місцем, що пробуджує колективну історичну пам’ять. Вшановуючи благословенну пам'ять мільйонів жертв Катастрофи у 80-ті роковини трагедії Бабиного Яру, ми закликаємо міжнародну спільноту приєднатися до наших пам'ятних подій і зусиль, спрямованих на відновлення та збереження історичної правди та справедливості. Міжнародна солідарність та єдність мають гарантувати, що такі жахливі злочини людства ніколи не повторяться.

Вебсторінка «Бабин Яр: людина, влада, історія» http://history.kby.kiev.ua/

Матеріали виставки «Бабин Яр: пам'ять на тлі історії» https://mega.nz/folder/FZl2VSbA#nuw7T99o1VMJWfbwqGa8bg Виставка має українську та англійську версії, є повністю інтерактивною і супроводжується відео екскурсією українською мовою.

Віртуальну екскурсію виставкою можна пройти за посиланням: http://memory.kby.kiev.ua/

Інформаційні матеріали про українців-рятівників євреїв від Голокосту, зокрема й у Бабиному Яру – проєкт «Портрети. UA. Українці-рятівники. Марафон історій» https://портрети.com.ua/ (реалізовує Український інститут національної пам’яті у співпраці з Національним музеєм історії України у Другій світовій війні та іншими партнерами)

 

Увага! Діти на дорозі!

Щорічно, протягом вересня, у закладі проводяться заходи присвячені безпеці дітей на проїжджій частині, адже статистика невтішно констатує, що з року у рік кількість постраждалих у дорожньотранспортних пригодах не зменшується. Отже, питання присвячені вивченню правил дорожнього руху є надзвичайно важливою справою, якій у закладі  присвятили ряд заходів, в рамках місячника «Увага! Діти на дорозі !»: класні керівники провели онлайн - конференції, години спілкування , бесіди 

 

Цей день в історії України:

 22 вересня – День партизанської слави

22 вересня 2001 року, в день 60-ї річниці з початку підпільно-партизанського руху в Україні в роки Великої Вітчизняної війни, у нашій країні вперше відзначався День партизанської слави, встановлений Указом Президента України № 1020/2001 від 30.10.2001.

Свято партизанської слави встановлено в Україні «...на підтримку ініціативи ветеранів війни та з метою всенародного вшанування подвигу партизанів і підпільників у період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років, увічнення їхньої пам'яті...».

Про це сказано в Указі Президента України «Про День партизанської слави» від 30 жовтня 2001 року N1020/2001.

Це - державне визнання внеску народних месників у велику Перемогу над нацизмом, відновлення історичної справедливості щодо масової участі українського народу у визвольній боротьбі проти гітлерівської навали. Це - свято людей сильних духом і з чистою совістю, які не шкодували життя для перемоги над ненависним ворогом.

 Перші загони партизанів з’явились в Україні восени 1941 року під Черніговом та Сумами під керівництвом Миколи Попудренка (на фото 1) та Сидора Ковпака.

Як відомо, організація руху опору в Україні проти німецьких окупантів та їх союзників у 1941—1942 роках була пов’язана з величезними труднощами. Офіційна концепція війни «малою кров’ю на ворожій території», що панувала напередодні війни, не передбачала дій партизанських загонів.

До літа 1942 року на території України продовжувало діяти лише близько десятої частини створених владою підпільних груп, або лише дві тисячі осіб. В кінці 1941 року нетривалий час діяв загін в околицях Нікополя й Кривого Рогу (500 осіб), що мав завдання знищити не пошкоджені шахти, але окупанти цей загін швидко ліквідували. Така сама доля спіткала й загін, що діяв взимку 1941—1942 років біля Павлограда і на східній Дніпропетровщині (близько 400 осіб). Довше діяли партизани в Криму.

Партизанський рух в Україні набув масовості з кінця 1942 року. Такий активний спротив окупаційному режиму з боку мирного населення виник внаслідок нещадного терору, масових вбивств, геноциду єврейського населення, вивезення молоді до Німеччини на примусові роботи.

У 1943 році партизани контролювали лісні райони Північно-Східної України, завдаючи значних втрат тиловим німецьким підрозділам, адміністрації та інфраструктурі цих районів. З наближенням Червоної армії восени 1943 року рух радянських партизанів в Україні пожвавився. Якщо на 1 січня 1943 року в Україні було 13300 партизанів (у 7 з’єднаннях і 155 самостійних загонах), то на 1 грудня 1943 року — вже 43500 партизанів. На початок 1944 року їх число зросло до 47 800 (близько 10% усіх партизанів в СРСР).

У травні-жовтні 1943 року загін Сидора Ковпака здійснив відомий рейд з Путивля через Волинь у Карпати з завданням «перерізати шляхи відступу фашистам», коли почалися бої за Дніпро.

У 1943 році пройшли також рейди менших загонів радянських партизанів: М. Наумова (на півдні Україні), Н. Мельника та О. Федорова (Правобережжя й Волинь). Партизанським формуванням розвідувального типу був загін Д. Медвєдєва, який діяв на Волині (частково на Львівщині та Грубешівщині) у 1942—1944 роках і виконав ряд терористичних актів проти окупантів, зокрема, убивство розвідником Миколою Кузнецовим у Львові віце-губернатора Бауера.

У Миколаєві підпільна антифашистська група «Миколаївський центр» під керівництвом Віктора Лягіна здійснила ряд великих диверсій, які заподіяли німецьким окупантам великої шкоди в живій силі і техніці (знищила аеродром, нафтобазу, склади, обладнання заводів, морські судна), добувала і передавала в Центр цінну розвідувальну інформацію про супротивника.

Після визволення України від фашистів та їх союзників партизани вели бої спільно з радянською армією, а згодом перейшли переважно у Польщу (частина на Словаччину), де відзначилася партизанська дивізія під командуванням П. Вершигори. Український партизанський штаб проіснував до 1 червня 1945 року; в кінці війни він керував радянськими партизанами у Польщі і Словаччині.

Окрему групу радянських партизанів в Україні становили невеликі загони та комсомольські підпільні групи, що виникали стихійно: «Молода Гвардія» на Донбасі, підпілля у Вінниці, загін капітана Кудрі у районі Диканьківських лісів та уздовж Ворскли. Майже 30 тисяч учасників руху опору загинуло або потрапило в табори смерті.

Дії партизанських загонів та підпільних організацій у роки Великої Вітчизняної війни нанесли непоправні збитки живій силі, інфраструктурі та техніці противника, здійснили неоціненний внесок у наближення Великої Перемоги над фашистами та їх союзниками.

Ще з радянських часів подвиг партизан-підпільників увічнюють у багатьох населених пунктах України пам'ятники, історичні музеї, музеї партизанської слави. Є такий музей і в нашому місті.

Дітям про булінг

 В нашому закладі були проведенна єдина виховна година " Що таке булінг?" для учнів закладу.

 21 вересня у всьому світі відзначають Міжнародний день миру

Підтверджуючи відданість України ідеалам миру та підтримуючи рішення Генеральної Асамблеї ООН, згідно з Указом Президента України із 2002 року в Україні установлено День миру, який відзначається щорічно 21 вересня – у Міжнародний день миру.

На сьогодні для нашої держави це свято є особливо значимим. Кожен свідомий українець мріє про якнайшвидше припинення бойових дій на сході України, про повернення рідних, близьких, друзів, про мирне небо над головою, про світле майбутнє дітей, про загоєння нестерпних ран у людських серцях, захист від агресорів.

Найбільше у світі щастя – це мир, коли люди живуть дружно та спокійно, земля не здригається від страшних вибухів, не ллються сльози горя та втрат.

У День Миру бажаємо всім спокою, процвітання і багатства. Миру в усьому – миру в сім’ях, миру в серцях та миру нашій рідній Україні!

 

 17 вересня

День працівників цивільного захисту України (День рятівника)

У підписаному 27.08.04 Президентом України Указі № 1010/2004 «Про день працівників цивільного захисту», відзначено значний внесок пожежників і аварійно-рятувальних формувань і служб у справі захисту населення і територій від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. Надалі, згідно Указу Президента Укрїни № 830 від 12 вересня 2008 року цей День став мати назву "День рятівника".

Завдання, які стоять перед національними службами цивільної оборони більшості країн світу, пов’язані сьогодні переважно з проблемами мирного часу, що дозволяє говорити саме про цивільний захист населення, а не про цивільну оборону.

Відбулася об’єктивна переорієнтація більшості національних та міжнародних організацій від завдань військового характеру до реагування на надзвичайні ситуації мирного часу в разі їх виникнення.

Українські рятувальники відзначають своє професійне свято 17 вересня.

9 вересня у закладі пройшли змагання "У здоровом тілі, здоровий дух"

У здоровом тілі-здоровий дух

 

1 Вересня

Перше вересня все ближче,

З кожним роком йдемо вище.

Хоч і важко, та дарма,

Бо без праці знань нема.

Котик радо позирає

Та запрошення чекає.

Навіть гусінь-черв’ячок

Всіх вітає діточок!

(С. Гордієнко)