День вишиванки 2021: коли святкуватимемо, історія та традиції

Цьогоріч відзначатиметься ювілейний 15-й Всесвітній день вишиванки.

День вишиванки - дата у 2021 році / фото УНІАН

Вишиванка – своєрідний унікальний код українського етносу. Вона яскраво відображає особливу національну традицію народу. Тож не дивно, що існує свято, присвячене їй.

Коли День вишиванки 2021 – дата

Всесвітній день вишиванки відзначається щороку в третій четвер травня. У 2021 році він припадає на 20 травня.

Цьогоріч цьому прекрасному святу – вже 15 років.

Історія Дня вишиванки

День вишиванки – відносно молоде, проте дуже улюблене народне свято. Відзначати його почали у 2006 році. Ініціатором стала студентка Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Леся Воронюк.

Дівчина запропонувала одногрупникам та студентам обрати один день і всім разом одягнути вишиванки. Того року цю ініціативу підтримали декілька студентів та викладачів, одягнувшись відповідно.

Нині ж це свято набуло міжнародних масштабів і український традиційний одяг одягають усе більше людей не лише в нашій країні, а по всьому світу.

Як святкують День вишиванки

Метою Дня вишиванки є популяризація вишитого етнічного одягу та вшанування українських традицій. Цього дня прийнято вдягати національне вбрання, куди б не довелося йти – на роботу, на зустріч із друзями, загалом куди завгодно.

Традиції Дня вишиванки, цікаві факти / фото УНІАН

Ювілейний 15-й рік Всесвітнього дня вишиванки присвячено українській традиційній музиці та екологічним питанням, зокрема, проблемі вирубки лісів, висихання річок і забруднення довкілля пластиком.

Цього року День вишиванки відбуватиметься у форматі Дня вуличної етномузики. Як зазначають організатори свята, на різних площах, парках, пішохідних вулицях гратимуть традиційні музики (кобзарі, лірники, сопілкарі, трембітарі, дримбарі, цимбалісти тощо).

Цікаві факти про українську вишиванку

Українська вишиванка має дуже давнє походження. Як свідчать багато досліджень, вбрання із вишивкою створювали ще до VI ст.

Кожен регіон України має свою техніку вишивання, деталі та тематику орнаменту і традиційні кольори вишиванки.

Загалом в Україні є близько сотні різних вишивальних технік. Серед найвідоміших – хрестик, гладь, низь, мереження, бігунець, плетіння.

Іван Франко свого часу вміло поєднав українську вишиванку із буденним одягом. Він скомбінував вишиту сорочку із піджаком. Саме у такому вигляді письменник постає на 20-гривневій купюрі.

Рекордну кількість людей, одягнутих у вишиванки, було зафіксовано у День Незалежності в 2011 році у місті Рівному. На центральному Майдані тоді зібралося 6570 людей у вишиванках. Цю цифру внесено до Книги рекордів України.

У суботу, 8 травня, Україна разом з Європою святкує День пам'яті жертв Другої світової війни та примирення між країнами-учасницями.

 

 

ЧОРНОБИЛЬСЬКА КАТАСТРОФА: КОРОТКА ІСТОРІЯ ПРО ТРАГЕДІЮ, ЯКА НАЗАВЖДИ ЗАКАРБУВАЛАСЯ В ПАМ’ЯТІ

   Події цього дня стали однією з наймасштабніших трагедій для людства. Вибух, який зруйнував життя тисячам людей і утворив багатокілометрову зону відчуження, назавжди закарбувався в пам’яті не одного народу.

   26 квітня 1986 року на Чорнобильській АЕС пролунало два вибухи. Спалахнув реактор, в якому у той час знаходилося близько 200 т урану. Крізь зруйновану обшивку радіоактивні речовини вирвалися назовні, отруюючи усе живе навколо в радіусі багатьох кілометрів.

   До ліквідації наслідків катастрофи було залучено загалом близько 240 тисяч рятувальників. Перші пожежники, які прибули гасити полум’я, не мали спеціальних засобів захисту, тому отримали високі, навіть смертельні, дози радіації.

   Але саме завдяки вогнеборцям, які жертвували своїми життями, вдалося запобігти водневому вибуху, що міг відбутися, якби реактор продовжував палати. Згодом підрахували, що загальна радіація ізотопів, викинута тоді в повітря, була в 30 разів більшою, ніж під час вибуху атомної бомби в Хіросімі, і першими, хто відчув її на собі були працівники станції та рятівники.

   Одразу після аварії було опромінено понад 8,5 мільйонів людей і забруднено 155 тисяч квадратних метрів територій. Навіть після того, як пожежу погасили, реактор ще кілька тижнів продовжував викидати неймовірну кількість радіації, доки його не засипали сумішшю піску, свинцю та бору.

   Тим часом поки рятувальні служби боролися з безпосередніми наслідками катастрофи, решта населення ще й не здогадувались, наскільки страшна трагедія відбулася зовсім неподалік. Уряд СРСР старанно приховував аварію. Ніхто не організовував термінової евакуації, людей навпаки закликали не хвилюватися і продовжувати своє звичне життя, так ніби нічого й не трапилося.

   Офіційне повідомлення про трагедію СРСР змусила зробити міжнародна спільнота, оскільки вже наступного після катастрофи дня у різних державах світу почали фіксувати аномальне підвищення радіації. Першою на сполох тоді забила Швеція.

   Першого травня в Києві ще проводили масштабний парад, в якому брали участь тисячі людей, в той час, як рівень радіації там перевищував фоновий у кілька десятків разів. Усвідомивши масштаб трагедії, евакуацію все-таки розпочали. Людям говорили, що це тимчасовий захід і вони дуже швидко зможуть повернутися. Але більшість з них, насправді, назавжди залишали на отруєних територіях своє колишнє життя.

   Їм забороняли брати практично будь-що, адже розуміли, що кожна з речей вже опромінена смертельною дозою радіації. Безліч домашніх улюбленців залишилися без господарів, кинуті віч-на-віч з жахливою катастрофою. З 30-кілометрової зони відчуження було вивезено 115 тисяч осіб. Згодом небезпечний реактор накрили бетонним саркофагом, який мав би запобігати подальшому забрудненню середовища.

   Через 34 роки після аварії, з огляду на відсутність людей, на цій території утворився умовний заповідник. В чорнобильській зоні знайшла притулок безліч видів тварин та птахів, серед яких все частіше можна зустріти рідкісні види. І хоч територія ще не зовсім безпечна для постійного проживання, поодинокі люди починають на ній заселятися.

   До зони відчуження нерідко організовують екскурсії, і бажаючих неймовірно багато. А журнал Forbes навіть включив це місце до переліку найекстравагантніших туристичних місць. Щороку, 26 квітня, весь світ згадує і вшановує пам'ять про загиблих.

 

 

20 березня - Міжнародний день щастя

    Cім років тому з'явилося одне з найоригінальніших і водночас незвичних свят – Міжнародний день щастя. Традиційно його відзначають саме 20 березня. Основна мета – нагадати всім, що варто радіти життю і бути вдячним за всі подарунки долі, навіть якщо іноді вона підкидає не надто приємні сюрпризи.

    Його визначили не випадково – на 20 березня також припадає день весняного рівнодення, коли ніч практично зрівняється зі світлою частиною доби. Автори ідеї хотіли показати: на щастя абсолютно всі мають рівні права, як і на те, аби щодня зустрічати сонце. Запроваджений Міжнародний день щастя резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 28 червня 2012 року. 

    Підтримуючи дану ініціативу, ми щиро бажаємо всім і кожному бути щасливим! Нагадуємо, що навчитися радіти малому не так важко і під силу кожному з нас. Щастя і радість - це брати близнюки. Задовольняючись малим набагато легше отримати більше! Будьте щасливі, зі святом!

 Шевченківські дні,207 -річниця Дня народження Т.Г.Шевченка

  Щороку наша країна відзначає день народження одного з батьків української нації, Великого Кобзаря, українського поета і письменника, класика української літератури, мислителя, художника, національного Героя й одного з головних символів України - Тараса Григоровича Шевченка. Студенти факультету політології та права Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова також не залишилися осторонь і довели, що Великий Кобзар живе досі у своїх творах.

21 лютого - Міжнародний день рідної мови Ти велична і проста. Ти стара і вічно нова. Ти могутня, рідна мово! Мова – пісня колискова. Мова – матері уста. І. Багряний Кожного року 21 лютого увесь світ відзначає Міжнародний день рідної мови. Це свято досить молоде. Воно було запроваджено у листопаді 1999 року згідно тридцятої сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної багатоманітності. Історія свята, на жаль, має трагічний початок. 21 лютого 1952 року у Бангладеш (Східний Пакистан) пакистанська влада жорстоко придушила демонстрацію людей, які виражали свій протест проти урядової заборони на використання в країні своєї рідної — бенгальської, мови. Відтоді кожного року Бангладеш відзначає день полеглих за рідну мову. Саме за пропозицією цієї країни ЮНЕСКО проголосило 21 лютого Міжнародним днем рідної мови. А починаючи з 21 лютого 2000 року, цей день відзначаємо і ми, українці.  Мова — це історія народу, його світогляд, інтелектуальний та духовний результат кількатисячолітньої еволюції кожного етносу. Без своєї мови, своєї самобутньої культури немає народу.  Мова функціонує і розвивається тільки в людському суспільстві. Це найважливіший засіб спілкування людей і пізнання світу, передачі досвіду з покоління в покоління. Головні функції, що виконує мова — комунікативна, мислеоформлююча, пізнавальна, емоційна, виражальна тощо. Cьогодні у світі існує близько 6000 мов. На жаль, майже половина з них знаходяться під загрозою зникнення. На думку фахівців, це трапляється в тому випадку, коли її перестають, з тої чи іншої причини, вживати та вивчати більше 30% носіїв мови. За весь час свого існування українська мова теж зазнавала злети і падіння. Сьогодні, згідно з Статтею 10 Конституції України «Державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України». Наша мова є рідною майже для 50 мільйонів чоловік. Українською мовою розмовляли наші діди та прадіди, а матері та бабусі співали колискові! Народ наш сміявся і плакав рідною мовою. Шануйте і любіть рідну мову, піклуйтеся про неї, захищайте, розкривайте для себе її велич й могутню силу. Збережіть її в усій чудовій красі для себе й наступних поколінь!   Як довго ждали ми своєї волі слова. І ось воно співа, бринить. Бринить, співає наша мова, Чарує, тішить і п’янить. Олександр Олесь

 

20 лютого – День Героїв Небесної Сотні

20 лютого в Україні щорічно відзначають День Героїв Небесної Сотні.

Цього дня ми вшановуємо пам’ять тих громадян, завдяки яким було змінено перебіг історії нашої держави під час подій Революції Гідності, тих, хто ціною власного життя захищав ідеали демократії, відстоював права та свободи людини, європейське майбутнє України. 

Гідність, свобода, відвага, єдність, честь – стали одними з головних об'єднавчих цінностей Революції Гідності. 

 

15 лютого. Пам’ятні дати

Сьогодні в Україні День вшанування учасників бойових дій на території інших держав.

День вшанування учасників бойових дій на території інших держав встановлено згідно з Указом Президента від 11 лютого 2004 року.

Ця дата вибрана не випадково: 15 лютого 1989 року завершилась радянська військова інтервенція в Афганістані. Через горнило тієї війни пройшли 160 тисяч українців, 12 тисяч з них отримали поранення, контузії, були скалічені, а 3360 – не повернулися до своїх домівок.

Окрім афганської, за часів СРСР, українські військові брали участь і в інших локальних війнах і збройних конфліктах на території 16 іноземних держав - вони виконували «інтернаціональний» обов’язок у Чилі, Іспанії, Єгипті, В’єтнамі, Ефіопії, Сирії, Анголі, Мозамбіку на острові Куба та в інших «гарячих» точках.

Після здобуття Україною незалежності наші військові фахівці стали учасниками миротворчих місій під егідою ООН, НАТО та інших міжнародних організацій. За даними Міністерства оборони України, з 1992 року понад 44 тисячі військовослужбовців ЗСУ взяли участь у 27 міжнародних операціях та місіях у різних регіонах планети.

Від самого початку війни на сході України тисячі ветеранів, насамперед «афганців», виступили на захист рідної землі. Нині вони проходять службу у складі Збройних сил, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, СБУ та інших силових підрозділах.

Цього дня зазвичай відбувається низка урочистих заходів і церемоній –  покладання квітів до пам’ятних знаків, проведення мітингів-реквіємів, зустрічей з учасниками бойових дій на території інших держав. У храмах і монастирях звершуватимуться панахиди за загиблими та померлими учасниками бойових дій на території інших держав.

День Святого Валентина ще іменують Днем усіх закоханих. Свято — неофіційне і не є вихідним, проте активно відзначається молоддю щорічно 14 лютого. День Валентина прийшов до нас з-за кордону і дуже скоро став одним з найпопулярніших молодіжних свят.
 
Історія виникнення свята
Достовірних даних про те, де саме зародилася традиція святкування — немає, одні вважають батьківщиною знаменного дня — Англію, інші — Францію. За переказами, День Святого Валентина вшановує великомученика Валентина — священика, який всупереч наказу імператора Клавдія ІІ, що забороняв молодим чоловікам мати сім'ю, таємно вінчав закоханих. Правитель вважав, що самотній чоловік, не обтяжений сімейним побутом, має шанси стати кращим воїном, оскільки його думки зайняті тільки майбутніми битвами. Незабаром дії священика були розсекречені, сам Валентин постав перед судом, піддався жорстоким тортурам і згодом був страчений. В ніч перед стратою він написав своїй коханій лист — признання в любові у віршованій формі. Згодом такі листи стали називати «валентинками». Дата смерті великомученика і припадає на 14 лютого.
 
Минуло багато часу, в XIV столітті священика Валентина канонізували — за благі діяння віднесли до числа святих. Відтоді День Святого Валентина активно святкується в Європі і в нашій країні.
 
Традиції святкування та символіка Дня Святого Валентина
Щороку 14 лютого молоді люди, що мають пару, дарують своїм половинкам різноманітні подарунки:
• «валентинки» — символічні листівки у формі сердечок, які містять признання в коханні, найчастіше у віршованій формі;
• солодощі, виготовлені в тій же «серцевій» формі або які зображують фігурки Купідона — бога любові;
• м'які іграшки та сувеніри.
 
Очевидно, що головні символи свята повинні бути виконані в яскравих червоних і рожевих тонах — кольорах, що означають пристрасть і полум'я почуттів.
 
Особливості Дня Валентина
• Ті, хто страждають від нерозділених або таємних почуттів, також дарують символічні сувеніри своїм коханим, ніби натякаючи на свою прихильність, нерідко такі подарунки підносяться інкогніто.
• Дуже романтично, коли в День закоханих, пари зізнаються один одному в любові, мріють про щасливе спільне майбутнє, а молоді люди роблять пропозиції руки і серця своїм обранцям.
• За статистикою ЗАГСів і храмів, на 14 лютого припадає дуже велика кількість урочистих реєстрацій шлюбу та вінчань, оскільки молодь вважає хорошим знаком об'єднання сердець саме в День Святого Валентина.
 

 

Бій за майбутнє України: 29 січня – День пам'яті полеглих у бою під Крутами 97 років тому, 29 січня 1918 року, українці стримали наступ ворога на Київ, проявивши жертовність і героїзм заради незалежності України. Бій українських вояків проти більшовицької армії на станції Крути затримав ворога на чотири дні.

Міжнаро́дний де́нь па́м'яті жертв Голокос́ту — пам'ятна дата, запроваджена рішенням Генеральної Асамблеї ООН від 1 листопада 2005 року. Відзначається щорічно — 27 січня.
 

 З Днем Соборності України

День 22 січня 1919 року ввійшов до національного календаря, як велике державне свято – День Соборності України. Саме тоді на площі перед Київською Софією відбулася подія, про яку мріяли покоління українських патріотів: на волелюбному зібранні було урочисто проголошено злуку Української народної республіки і Західноукраїнської народної республіки. Запрошую вас відвідати дистанційно екскурсію Україною

 21.01.2021 року -Міжнародний день обіймів

 11 січня 2021 року Міжнародний день "Дякую"

 Увага оголошення!

Уряд запровадив посилений карантин з 8 до 24 січня.   Тому освітній процес у закладі в цей період буде здійснюватися з використанням технологій дистанційного навчання. А саме: працюємо у гугл класі, спілкуємося через створені групи у соц.мережах

 

 

14 грудня – День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС

Шановні українці!

14 грудня – день, коли Українська держава вшановує героїчний подвиг учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Насамперед, це день мужніх та самовідданих людей, які у 1986 році прийняли доленосний виклик, щоб захистити не тільки Україну, але й усе людство від руйнівного впливу зруйнованого внаслідок аварії на Чорнобильської АЕС 4-го енергоблоку.

Силами понад 600 тисяч ліквідаторів за рекордно короткий термін, 206 днів, у 1986 році було побудовано об’єкт «Укриття». Це перша захисна споруда, яка дозволила пом’якшити згубний вплив мирного атома, що вийшов з-під контролю.

Сьогодні наш обов’язок – пам’ятати про учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, які є прикладом мужності, самовідданості та високого професіоналізму.

У 2021 році будуть відзначатися 35-ті роковини від дня катастрофи планетарного масштабу. Від 26 квітня 1986 року – дня, який назавжди змінив історію Чорнобильської АЕС, змінив ставлення до використання мирного атома, змінив долі тисяч людей.

Щодня, протягом останніх 34 років у зоні відчуження продовжують боротьбу з наслідками Аварії на ЧАЕС.

Сьогодні щиро дякуємо і ліквідаторам, і міжнародній спільноті, яка допомагає Україні та українцям у нелегкій боротьбі із наслідками аварії на ЧАЕС.

Завдяки надійній підтримці та розумінню міжнародної спільноти глобального виклику, який випав на долю України, нам вдалося побудувати Новий безпечний конфайнмент, захисну Арку, яка на 100 років захистить людство від негативного впливу 4-го зруйнованого енергоблоку на життя, здоров’я людей та навколишнє середовище.

Висловлюємо глибоку повагу та подяку всім ліквідаторам, міжнародним партнерам та працівникам зони відчуження, які щодня працюють над забезпеченням радіаційної та екологічної безпеки.

1 грудня  Всесвітній день боротьби зі СНІДом.

У цей день акцентується увага на тому,яку серйозну загрозу для життя людей в усьому світі становить ця глобальна проблема .Сьогодні, у Всесвітній день боротьби зі СНІДом в нашому закладі  пройшла загальношкільна акція в підтримку людей, які живуть з ВІЛ/СНІДом «Червону стрічку носять небайдужі». Години спілкування, круглі столи, бесіди «Що ти знаєш про СНІД?», «СНІД : знати , щоб жити»

 

 6 днів проти насилля!

Відповідно до плану роботи  закладу з метою захисту прав і інтересів дітей, виявлення агресивних проявів підлітків, реалізації комплексної профілактичної роботи з попередження проявів суїцидальної поведінки неповнолітніх, пропаганди родинно-сімейних традицій   у закладі з 25 листопада по 11 грудня проходить акція "16 днів проти насилля". Під час проведених заходів класним керівникам треба провести години спілкування ,бесіди ,  переглянути відеоролики.

23.11.2020- День па́м'яті жертв голодомо́рів — щорічний національний пам'ятний день в Україні, що припадає на четверту суботу листопада. Традиційно в цей день громадяни відвідують поминальне богослужіння й ставлять символічні горщики з зерном і свічки до пам'ятників жертвам голодоморів в Україні.

 

Кожного року, 9 листопада, в Україні відзначають День української писемності та мови. Свято започатковано в 1997 р., коли Президент України Леонід Кучма на підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства видав Указ № 1241/97 «Про День української писемності та мови».

     Дата Дня української мови та писемності припадає на православне свято – день вшанування преподобного Нестора-літописця – послідовника творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія. Адже дослідники вважають, що саме з його праці починається писемна українська мова. Колись навіть дітей віддавали до школи саме у цей день, після служби у церкві, де молились та просили у Нестора-літописця аби благословив майбутніх учнів. Це й не дивно, адже преподобний здобув всесвітню славу взявши участь у літописанні Київської Русі і залишивши світу неоціненний скарб – «Повість минулих літ».

    Назву «українська мова» вживали, починаючи з XVI ст., на позначення мови українських земель Речі Посполитої, однак до середини XIX ст. основною назвою мови, що тепер зветься українською, було поняття «руська мова». Це почало вносити плутанину від моменту приєднання України до Московії та згодом Російської імперії, оскільки росіяни у XVIII ст. стали позначати свою мову схожим прикметником (рос. «русский языкъ»). Після певного періоду вагань, під час якого мову України намагалися відрізняти від російської за допомогою різних назв, поняття «українська мова», зрештою, поступово перемогло в усіх українських регіонах.

     Українська мова належить до слов’янської групи індоєвропейської мовної сім’ї. Число мовців – понад 45 млн, більшість яких живе в Україні. Поширена також у Білорусі, Молдові, Польщі, Росії, Румунії, Словаччині, Казахстані, Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Канаді, США та інших країнах, де мешкають українці. Українська є другою чи третьою слов’янською мовою за кількістю мовців (після російської та, можливо, польської) та входить до третього десятка найпоширеніших мов світу. Українська мова є результатом інтеграції трьох діалектів праслов’янської мови – полянського, деревлянського та сіверянського. З погляду лексики найближчою до української є білоруська мова (84% спільної лексики), потім польська (70% спільної лексики) і словацька (68% спільної лексики).

 

14 жовтня, на свято Покрови Пречистої Богородиці, в нашій державі відзначається День українського козацтва. З давніх-давен Богородиця є покровителькою українського козацтва й усіх українських збройних формувань.

 

21 листопада - День Гідності та Свободи

21 листопада в Україні відзначається День Гідності та Свободи. Цього дня, з інтервалом у дев’ять років, розпочалися дві доленосні для сучасної України події: Помаранчева революція 2004-го та революція Гідності 2013-го. 

                                                                                             

Під час президентських виборів 2004-го року здійнялися акції протесту. 

                                                                                                

За попередніми результатами другого туру, оголошеними 21 листопада Центральною виборчою комісією, перемогу в президентських перегонах здобув Віктор Янукович. Масові та брутальні фальсифікації під час голосування та підрахунку голосів збурили українське суспільство. Прихильники опозиційного кандидата – Віктора Ющенка, 22 листопада вийшли на мітинги незгоди. Протестний рух охопив найбільші міста України, а центром став Майдан Незалежності у Києві. Внаслідок цих подій відбувся повторний другий тур президентських виборів за результатами якого переміг Ющенко.
У листопаді 2005 року новообраний Президент заснував свято – День Свободи.
У грудні 2011 року наступний Президент України Віктор Янукович скасував День Свободи і об’єднав його з Днем Соборності.

21 листопада 2013-го року на Майдані Незалежності у Києві розпочалася акція протесту проти рішення Кабінету Міністрів України призупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом. Спочатку зібралося декілька сотень, а вже 24 листопада – понад сто тисяч прихильників євроінтеграції.

                                                                                   

Після того як 29 листопада на Євромайдані відбувся мітинг із закликом до відставки уряду та дострокових парламентських виборів, влада застосувала силу. 30 листопада вночі відбувся кривавий розгін майданівців. Стало зрозуміло, що країна рухається до  авторитаризму, засадничі принципи якого відчуло на собі українське суспільство: зневага до прав людини, корупція, свавілля правоохоронних органів, репресії проти незгідних. Протести перетворилися з проєвропейських на антиурядові та стали значно масштабнішими.  
18-20 лютого – в найтрагічніші дні Революції, сталися сутички в центрі Києва, підпалено Будинок профспілок, снайпери вбили понад 70 євромайданівців, які стали Героями Небесної сотні. 
Вночі на 22 лютого тодішній президент Янукович втік з України. Відбулися  позачергові президентські вибори, які засвідчили європейський вектор орієнтації. Україна вдруге отримала шанс для цивілізаційного вибору, демократії,  очищення від впливу тоталітарного, людиноненависницького  комуністичного минулого. 
На відміну від подій Помаранчевої революції, відстоювання власної гідності та свободи коштувало Україні багатьох життів патріотів.
13 листопада 2014 року Президент України Петро Порошенко підписав Указ «Про День Гідності та Свободи». Метою запровадження пам’ятної дати є утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, вшанування патріотизму й мужності громадян, які стали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини, національних інтересів держави та її європейського вибору. 

З Днем працівників освіти!

День вчителя в Україні 2020: дата та історія свята

День вчителя в Україні відзначають у неділю 4 жовтня.

День вчителя в Україні 2020

День вчителя - це головне свято всіх людей, які працюють у сфері освіти. За Указом президента від 11 вересня 1994 року, цей день відзначають в першу неділю жовтня. у 2020 році цей день випадає на 4 число. Свято є довгоочікуваною подією для всіх вчителів і викладачів. 

Не слід плутати це свято з Міжнародним днем вчителя, який відзначається у всіх країнах ООН 5 жовтня.

День вчителя: історія свята

Вперше у світі присвячене вчителям свято відзначили в Радянському Союзі в 1965 році. З того часу по 1994 рік він святкувався в першу неділю жовтня.

Радянські школярі вітали вчителів у суботу напередодні свята. Вони дарували педагогам квіти, листівки та цукерки.

Історія Дня вчителя 

Класи з нагоди свята прикрашалися саморобними стінгазетами і повітряними кульками. Для вчителів готували пісні, ставили сценки в шкільному театрі.

Пізніше, в незалежній Україні, на підтримку ініціативи працівників освіти указом Президента було встановлено відзначати День вчителя щорічно в першу неділю жовтня.

День вчителя у світі

У 1966 році в Парижі відбулася спеціальна міжурядова конференція про статус вчителів.

Міжнародний День вчителя був встановлений в 1994 році ЮНЕСКО і ООН. Датою свята було обрано 5 жовтня як річниця документа «про становище вчителів» 1966 року. Мета Міжнародного дня - нагадати про необхідність надавати підтримку вчителям, щоб вони могли передавати знання наступним поколінням.

Відтоді День вчителя погодилися відзначати понад 100 країн світу. Деякі країни, як і Україна, встановили іншу дату для свята, але він вважається міжнародним.

 

4 жовтня – Всесвітній день захисту тварин

Сьогодні, 4 жовтня – у світі відзначають Всесвітній день тварин (World Animal Day) — міжнародний день, спрямований на привернення уваги людства до прав тварин та їх добробуту, так як щодня тварини опиняються на межі зникнення

Ідея Міжнародного дня тварин була вперше проголошена німецьким письменником та зоозахником Генріхом Циммерманом. Він організував вперше громадські зібрання з цієї нагоди 24 березня 1925 року у Берлінському палаці спорту. А вже у 1931 році міжнародний конгрес прихильників руху захисту прав тварин, який проходив у Флоренції (Італія), одноголосно ухвалив пропозицію оголосити 4 жовтня всесвітнім днем тварин. Дата проведення Дня тварин була вибрана на честь дня пам’яті відомого католицького священика Франциска Ассизького, померлого 4-го жовтня 1226-го року, котрий вважається в католицькій культурі покровителем тварин.

Перше товариство захисту тварин з’явилося в Англії в 1824 році. У 1978 році в Парижі, в будівлі ЮНЕСКО, урочисто проголосили Декларацію прав тварин. У 1981 році створено Всесвітнє товариство захисту тварин, у складі якого більше 300 організацій з усього світу. У 1986 році Рада Європи прийняла Конвенцію про захист експериментальних тварин, а в 1987 – про захист домашніх тварин. У багатьох країнах домашні тварини давно вважаються повноправними членами сім’ї.  

В Україні День захисту тварин святкується починаючи із 2000 року.

На сьогодні у світі діє цілий ряд міжнародних природоохоронних конвенцій і угод світового, європейського, регіонального та міждержавного рівнів, які є чинними й для України. Серед них: Конвенція про охорону біологічного різноманіття, Конвенція про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовища існування водоплавних птахів (Рамсарська конвенція), Конвенція з охорони дикої фауни, флори та природних місць перебування в Європі (Бернська конвенція), “Про міжнародну торгівлю видами дикої флори і фауни, що знаходяться під загрозою знищення” (CITIES).

В нашій країні відносини у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу регулюються Конституцією України, Законами України „Про тваринний світ”, „Про охорону навколишнього природного середовища”, „Про мисливське господарство та полювання”, „Про захист тварин від жорсткого поводження”, “Про Червону книгу України” та іншими нормативно-правовими актами.

У світі є багато речей, що загрожують нашим „меншим братам”. Щодня природні ресурси використовуються зі зловживанням, водно-болотні угіддя та ліси руйнуються через будівництво нових міст, а місця проживання живих істот перетворюють на асфальтні дороги. Крім того, незаконна торгівля дикою природою та браконьєрство призводять до зникнення цілих популяцій.

Згідно зі статистикою, щогодини з лиця Землі зникають безповоротно три види тварин. Щодня зникає більше 70 видів фауни і флори. За 25 останніх років біологічне різноманіття Землі скоротилося більше ніж на третину.

День тварин – це привід нагадати людям про їхню відповідальність, підвищити свідомість суспільства щодо необхідності захисту тварин.