19 травня 2022 року День вишиванки

Українська вишита сорочка – обов’язковий елемент традиційного строю. Вишиванка є не лише високомистецьким витвором, а й невід’ємною складовою сучасної української ідентичності. Вишиті сорочки різняться за взорами, способами крою, кольористикою відповідно до 16 етнорегіонів країни. Втім, серед старовинних сорочок, вишитих вручну, складно знайти 2 абсолютно ідентичні. Це пов’язано з тим, що кожен хотів мати свою особливу сорочку.
Вишиванка стала символом політичного супротиву загарбникам. Її закопували в землю, таємно вивозили та переховували, тільки б національний символ не опинився в руках ворога.
Сьогодні одне з улюблених свят українців – День вишиванки – щороку третього четверга травня українці по всьому світу та солідарні з Україною іноземці одягають вишиті сорочки в знак 
 підтримки України.

 

8 травня, в Україні відзначають День пам’яті та примирення, присвячений пам’яті жертв Другої світової війни.

Друга світова війна стала найбільш кривавою і жорстокою в історії людства. Цей день присвячений пам’яті тих понад 80 мільйонів людей, чиє життя було обірване насильством світового масштабу, людям усіх рас і націй. Тим, хто загинув на фронтах, в окопах, і тим, хто загинув під час бомбардувань, побував у полоні, концтаборах, чи просто зник безвісти у вихорі воєнного лихоліття.

В Україні День пам’яті та примирення встановлений згідно з Законом України “Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років”. Таким чином, Україна розпочала нову традицію відзначення 8 та 9 травня в європейському дусі пам’яті та примирення.

Офіційне гасло пам’ятних заходів – “1939-1945. Пам’ятаємо. Перемагаємо”. Символом Дня пам’яті та примирення з 2014 року є квітка маку. ЇЇ графічне зображення є своєрідною алюзією: з одного боку воно уособлює квітку маку, з іншого – кривавий слід від кулі.

Традиційно 21 лютого у світі відзначають Міжнародний День рідної мови.

Це свято було запроваджено з метою сприяння мовній і культурній різноманітності.

Міжнародний День рідної мови був проголошений Генеральною конференцією ЮНЕСКО 17 листопада 1999 року.

Таким рішенням організація прагне підтримувати мову як ознаку культурної приналежності особи. Дату святкування обрали на згадку про трагічні події, що сталися в Бангладеші 21 лютого 1952 року.

Тоді під час протестів загинули студенти, які вийшли на захист своєї рідної бенгальської мови, вимагаючи визнати її однією з державних мов країни. В Україні це свято почали відзначати у 2000 році.

До слова, рідній мові присвячене ще одне свято – День української писемності та мови, яке щороку відзначається 9 листопада.

День пам'яті Героїв Небесної Сотні 20 лютого
20 лютого в Україні на державному рівні вшановують День пам’яті Героїв Небесної Сотні, згадуючи найтрагічніші дні масових розстрілів протестувальників під час Революції Гідності 2013–2014 років. Пам'ятний день встановлено указом Президента України 11 лютого 2015 року з метою увічнення великої людської, громадянської і національної відваги та самовідданості, сили духу і стійкості громадян, завдяки яким змінено хід історії нашої держави, гідного вшанування подвигу Героїв Небесної Сотні.
На сайті УІНП є інформаційні матеріали по темі Дня пам’яті Героїв Небесної Сотні.
Саме 20 лютого 2014 року в середмісті Києва загинуло найбільше людей – 48. Їх разом з іншими 54 загиблими та смертельно пораненими учасниками мирних протестів упродовж зими 2013–2014 років і п’ятьма активістами Майдану, які загинули навесні 2014 року за демократичні цінності та територіальну  цілісність України, назвали Героями Небесної Сотні.

 Щороку 15 лютого в Україні відзначають День вшанування учасників бойових дій на території інших держав. Пам'ятна дата встановлена Указом Президента нашої держави в 2004 році і приурочено до завершення виведення військ колишнього СРСР з території Афганістану 15 лютого 1989 року.

 День єднання — державна акція, що відбулася 16 лютого 2022 року згідно з Указом Президента України.

Акція була оголошена «З метою посилення консолідації українського суспільства, зміцнення його стійкості в умовах зростання гібридних загроз, інформаційно-пропагандистського, морально-психологічного тиску на суспільну свідомість…», згідно з Указом Президента України «Про невідкладні заходи щодо консолідації українського суспільства» від 14 лютого 2022 року № 53/2022.

День усіх закоханих традиційно відзначають у середині лютого. Кожного року це відбувається 14 лютого. У 2022 році свято припадає на понеділок.

Коли з'явився День святого Валентина

День усіх закоханих святкується вже не перше століття й має дуже романтичну історію походження. Так, існує декілька легенд щодо "винуватця торжества". Ним вважається християнський священик Валентин, котрий жив у III столітті в місті Терні, що розташоване в італійській провінції Умбрія.

 

День Безпечного Інтернету

8 лютого 2022 року у світі відзначається День безпечного Інтернету (Safer Internet Day) під гаслом “Разом для найкращого Інтернету”.

День безпечного Інтернету (SID/ДБІ) запровадили мережі Insafe та INHOPE за підтримки Європейської комісії для просування безпечного та позитивного використання цифрових технологій, особливо, дітьми й молоддю. Центр кращого Інтернету представляє Національний комітет Дня безпечного Інтернету в Україні.

Цей день проводиться з метою залучити до дій кожного та кожну, хто відіграє свою роль у створенні кращого Інтернету для всіх, зокрема, наймолодших користувачів. Більш того, це запрошення для всіх до поважливого онлайнового спілкування задля забезпечення найкращого цифрового досвіду.

“День безпечного Інтернету надає унікальну можливість для проведення заходів з безпеки онлайн разом зі всім світом: як у закладі освіти, бібліотеці, громадській організації, так й в органах влади, бізнесових організаціях. Щороку до Дня безпечного Інтернету в Україні, як і у всьому світі, приєднується все більше організацій. 

 Ми б хотіли подякувати кожному та кожній, хто організовували, хто брали участь, хто висвітлювали заходи до Дня безпечного Інтернету 2021 та запрошуємо до відзначання Дня безпечного Інтернету 2022 у вівторок 8 лютого! Саме ви робите цей День в Україні – день заради безпечнішого та найкращого Інтернету! ”, – команда Центру кращого Інтернету.

 

Тероризм

Серйозною проблемою сучасного людства є проблема глобальної злочинності. Це, насамперед, індивідуальний, груповий та міжнародний тероризм. В наш час уряди ведучих держав розробляють методи, щодо ліквідації цієї проблеми, яка стоїть на перешкоді прогресу людства. Ось чому для написання наукової праці, я обрав саме цю тему.

Тероризм , на жаль, став невід’ємною частиною політичних і економічних процесів в світі, і представляє все більш значну загрозу громадській і національній безпеці. Із одиничних проявів він перетворився в масове явище. Будучи різновидом організованої злочинності які занурюються корінням в потужну тіньову економіку, тероризм може поставити під сумнів весь процес подальшого розвитку людства.

АКТУАЛЬНІСТЬ теми дослідження зумовлена необхідністю вивчення і узагальнення ряду важливих і складних подій міжнародного життя, що пов’язані з політикою та економікою, які є першочерговим об’єктом інтересу тер ористичних організацій сучасності.

Крім того, причиною конфліктів і напруженості між державами ст

ають проблеми національних меншин депортованих народів, біженців тероризму, для якого не існує кордонів, організованої злочинності, контрабандної торгівлі нарк

Для окремих індивідів терористична діяльність стає професією.отиками та “відмиванням грошей”.

ХРОНОЛОГІЧНІ РАМКИ даного дослідження обумовлені його тематичною спрямованістю і в основному охоплюють період ХХ століття. Коли тероризм став глобальною проблемою людства, набув нових форм, став використовувати нові методи підривної діяльності. В той же час в деяких моментах ми виходимо за ці хронологічні рамки щоб пояснити причини виникнення тероризму, зрозуміти його ідеологію та суть.

ТЕРИТОРІАЛЬНІ РАМКИ дослідження тероризму охоплюють в основному весь світ, оскільки для терористичних організацій не існує ні кордонів, ні ліній фронту, ні глибокого тилу.

МЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ.

Мета роботи полягає в тому, щоб на основі доступної літератури проаналізувати та з’ясувати:

- причини виникнення тероризму;

- основні форми та методи терористичної діяльності;

- ідеологічну та економічну бази тероризму;

- причини активізації терористичної діяльності в 90-х роках;

- основні заходи провідних країн світу для боротьби з тероризмом;

- систематизувати та узагальнити інформацію , та дати необхідні з нашої        точки зору рекомендації щодо цієї проблеми.

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНА БАЗА.

НАУКОВА НОВИЗНА  роботи полягає в тому , що на основі аналізу абсолютно різнопланових джерел розглядається еволюція тероризму як явища в різних регіонах світу , а також особлива увага звертається на ідеологію, або відсутність такої у цій сфері.гічною базою роботи є принцип історичної об’єктивності та застосування загально-наукових методів дослідження. Крім того, я використав метод системного аналізу, та порівняльний метод. Це дозволило мені об’єктивно і всебічно розглянути актуальну і важливу проблему сучасності, а також дозволило зробити певні узагальнення.

ПРАКТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ  роботи полягає в тому, що фактичний матеріал та висновки можуть бути використані при вивченні теми "міжнародні відносини".

АПРОБАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ .

Основні положення мого дослідження були обговорені на семінарських заняттях з предметів  «Всесвітня історія»,  «Історія України ", Людина і світ".

СТРУКТУРА РОБОТИ відповідає меті та завданням дослідження і складається зі вступу ,5-и розділів , висновків, списку використаних джерел та літератури.

ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА роботи.

• Оскільки тема є актуальною, то в останній час з’являється все більше і більше публікацій з даної проблематики, що дозволяє всебічно проаналізувати це явище. Звичайно, що тут є своя специфіка і тому з усього масиву джерел та літератури ми опрацювали різні договори, документи, конституційні та нормативні акти.
• Враховуючи специфіку та новизну даної теми переважна більшість літературних джерел належить до періодичних видань. Особливо важливе місце в переліку літератури займають такі періодичні видання, якими володіє бібліотека, це загалом відомі журнали: «Підтекст», «Політика і час», «Международная жизнь»; газети: «Независимое военное обозрение (НВО)», «Независимая газета», «Зарубежное военное обозрение» та ін.
• Широке використання в роботі матеріалів поточної періодики зумовлене, між іншим, відсутністю на сьогодні узагальнюючих праць, в тому числі монографічних досліджень, з питань політики тероризму як глобальної проблеми людства.

 

9 січня в Україні вшановують події кінця січня 1918 року, коли юні захисники Української Народної Республіки ціною власного життя зупинили наступ більшовицької армії.

 

Прихід до влади у Росії більшовиків у листопаді 1917 року становив загрозу для України. Вони прагнули встановити контроль над нашою країною. Зрештою, у січні 1918 року більшовики оголосили загальний наступ на Україну.

 

Цього дня у 1918 році на залізничній станції Крути в Чернігівській області близько 300 студентів вступили в бій з шеститисячною армією більшовиків. У нерівній битві багато студентів були вбиті, однак опір українців дозволив затримати наступ російських сил на Київ.

 

Про бій під Крутами довго не згадували. Лише в роки здобуття незалежності в Україні заговорили про подвиг студентів. На державному рівні пам’ять героїв битви почали шанувати з 2004 року.

 

У 2006 році на місці подій відкрили Меморіал пам’яті Героїв Крут. До 80-річчя подій під Крутами Національний Банк України випустив ювілейну монету. У різних містах України проводять заходи на честь пам’яті героїв, народні віча та реконструкції бою.

 

Трагічна загибель студентів під Крутами стала символом патріотизму і жертовності у боротьбі за незалежну Україну.

 

 

27 січня — День пам’яті жертв Голокосту

Сьогодні вся планета сумує за загиблими та шанує живих, згадуючи про жертви Голокосту. Цей день проголошений резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 1 листопада 2005 року, співавторами якої виступили 100 держав у пам’ять про жертв нацистського терору під час Другої світової війни. Це нагадування про всесвітню трагедію, про масове вбивство євреїв у всіх європейських державах.

Уперше в усьому світі Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту відзначили у 2006 році. Україна на державному рівні приєдналася до відзначення цієї міжнародної дати у 2012 році, хоч і була однією з шести країн-ініціаторів ухвалення документа ООН . Дата 27 січня обрана не випадково: саме цього дня 1945 року війська 1-го Українського фронту звільнили в’язнів найбільшого гітлерівського концтабору смерті Аушвіц-Біркенау неподалік польського Освенцима.

Довідково. Голокост з давньогрецької перекладається як «всеспалення» й означає систематичне переслідування і знищення (геноцид) євреїв нацистською Німеччиною і колабораціоністами протягом 1933-1945 років. У ширшому розумінні, голокост — систематичне гоніння і знищення людей за ознакою їхньої расової, етнічної, національної приналежності, сексуальної орієнтації або генетичного типу як неповноцінних, шкідливих.

 Веселі забави в зимовий день!!!

Булінг – це агресивна і вкрай неприємна поведінка однієї дитини або групи дітей по відношенню до іншої дитини, що супроводжується постійним фізичним і психологічним впливом.

Кривдники можуть знайти безліч причин щоб цькувати дитину: зовнішність, що не вписується у загальноприйняті рамки, поведінка, думки, які не збігаються з думкою більшості, тощо.

Яскравими прикладами булінгу є словесні образи, навмисне неприйняття дитини до колективу, шантаж та навіть побиття.

"Успіхи у навчанні, матеріальні можливості та навіть особливості характеру можуть стати основою для булінгу. Крім того, жертвою булінгу може стати також той, кому складно спілкуватися з однолітками, хто поводиться відлюдкувато чи, навпаки, провокативно", – зауважують психологи.

Частіше за все люди, що цькують, вважають, що це смішно і в цьому немає великої проблеми чи трагедії, а також, що дорослі не будуть звертати на це увагу.

 Наш дружній 8 клас!!!

Новорічний вечір

 Довгоочікуваний вечір відбувся для наших старшокласників на якому змагалася команда Діда Мороза і команда Снігуроньки у грі "Хто зверху". Перемогла дружба. Неймовірні подарунки підготувапли учні 11 класу для усієї аудитирії, вони разом з Вірою Сердючкою привітали всіх  з наступаючим новим 2022 роком. А учні 9,10 класів заспівали новорічні пісні. Всі були в гарному настрої і отримали море позитивного настрою.

 Дружній клас!!!

Свято Миколая!!!!

Насичений подіями рік добігає кінця, і наступає довгоочікувана казкова пора, коли дива стають реальністю. В ніч з 18 на 19 грудня Святий Миколай спускається із небес, щоб нагородити малюків за їх добрі вчинки. Найбільш щиро, з великим захопленням і радістю сприймають це свято діти, бо Святого Миколая завжди вважали їх покровителем і заступником. Тож сьогодні і до наших учнів завітав Святий Миколай із подарунками, які подарувала нам Олена Миколаївна Байдукова. Дякуємо!!!!!

Тиждень здорового харчування

 Сьогодні завершився в нашому закладі тиждень здорового харчування, впродовж якого на учнів  чекали цікаві уроки , весілі перерви, різноманітні конкурси, вікторини , де учні знайомилися з правилами здорового, якісного харчування

 

В Україні стартує кампанія «16 днів активізму проти насильства»

Всеукраїнська кампанія "16 днів проти насильства" триватиме з 25 листопада до 10 грудня.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство освіти і науки.

Кампанія "16 днів проти насильства" проводиться щорічно з 25 листопада до 10 грудня з метою привернення уваги до проблем подолання насильства в сім’ях, жорстокого поводження з дітьми, протидії торгівлі людьми та захисту прав жінок

 

10 грудня – Міжнародний день прав людини

10 грудня міжнародна спільнота відзначає День прав людини (Human Rights Day). Саме у цей день в 1948 році Генеральна Асамблея ООН прийняла Загальну декларацію прав людини – перший універсальний міжнародний акт з прав людини.

Загальна декларація прав людини є видатним документом в історії людства. Цим документом закріплено, що права людини – невід’ємний елемент людської особистості і людського буття. Загальною декларацією прав людини започатковано процес створення системи міжнародних стандартів у галузі прав людини, набуття ними універсального характеру.

До створення цього універсального документу не існувало ефективного та дієвого механізму захисту основоположних і невід’ємних прав людини. Особливо гострим стало питання захисту прав людини після Другої світової війни. Увесь світ тоді об’єднався заради однієї спільної мети – створення єдиної міжнародної системи захисту прав людини.

У Преамбулі Загальної декларації прав людини Генеральна Асамблея зазначила, що «проголошує цю Загальну декларацію прав людини як завдання, до виконання якого повинні прагнути всі народи і всі держави з тим, щоб кожна людина і кожний орган суспільства, завжди маючи на увазі цю Декларацію, прагнули шляхом освіти сприяти поважанню цих прав і свобод і забезпеченню, шляхом національних і міжнародних прогресивних заходів, загального і ефективного визнання і здійснення їх як серед народів держав-членів Організації, так і серед народів територій, що перебувають під їх юрисдикцією».

Ще одним міжнародним актом, покликаним гарантувати захист прав людини, є Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод.

Україна, будучи державою-членом Ради Європи, 17 липня 1997 року ратифікувала Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та Протоколи до неї. Згідно преамбули Конвенції вона має на меті забезпечити загальне та ефективне визнання прав людини, проголошених Генеральною Асамблеєю ООН у Загальній декларації прав людини.

Конвенція не лише спрямована на захист широкого спектра громадянських та політичних прав, а запровадила ефективний механізм забезпечення прав особи, що зокрема передбачає право на індивідуальне звернення за захистом порушених прав.

Сьогодні Україна, як і весь світ, зіштовхнулася із особливою жорстокістю та неповагою до прав людини. Окупація Російською Федерацією території Автономної Республіки Крим, порушення прав людини цією державою на тимчасово окупованій території України АР Крим, агресія Російської Федерації на сході України, численні терористичні акти та військові конфлікти по всьому світу свідчать про неспроможність як окремих держав, так і світової спільноти забезпечити на належному рівні захист прав людини і основоположних свобод.

Тому як ніколи суспільство має згуртуватися для досягнення спільної мети – захисту прав людини та створення сприятливих та безпечних умов життя в усьому світі.